Біогаз з соломи: заміщення силосу кукурудзи соломою у біогазовому виробництві - AgroBiogas

Біогаз з соломи

Одна тона соломи може замістити понад 2,5 тони силосу кукурудзи

Найбільш затребуваною сировиною для біогазового виробництва, з огляду на економічну складову її використання, є силос кукурудзи. Попит на даний субстрат є постійним, а відповідно, і вартість його стабільно зростає. З огляду на потенціал виходу біогазу, практично жодна сировина не конкурує із силосом кукурудзи.

Проте, сучасна техніка й технології попередньої підготовки сировини дозволяють розширити перелік альтернативних силосу кукурудзи джерел сировини для біогазовий станцій. Солома зернових в якості рослинного залишку не конкурує з виробництвом продуктів харчування та кормів, як кукурудза та злакові культури, а відповідно, використання її дозволяє запобігти сировинній дилемі.

Попри свою високу енергетичну місткість, солома, як сировина, не є ідеальною для роботи біогазових станцій, але, за умови її відповідної попередньої підготовки, може використовуватись практично на рівні із силосом кукурудзи. Оптимізація технологічного процесу дозволяє отримувати вихід метану з соломи на рівні, що відповідає 70% виходу метану з силосу кукурудзи.

Підтвердженням наявних складностей із перетворенням соломи у біогаз є той факт, що, до прикладу у Німеччині, ще не так давно використовувалось всього близько 5 % наявної в країні соломи. Так, додатковою перепоною був і строк перебування сировини у метантенку, необхідний для використання енергетичного потенціалу соломи, що складав майже 80 діб. Пояснюється це порівняно високою часткою золи у соломі – близько 10%, а також нерозчинної частини, що сягає 35%. Відповідно, солома використовується у біогазовому виробництві, але в якості додаткової сировини.

Високий вихід метану з соломи завдяки попередній підготовці сировини

Попередня підготовка соломи дозволяє збільшити обсяг сировини у технологічній карті завантаження біогазової станції, а також утричі скоротити строк зброджування і довести його до 30 діб. Так, завдяки новітнім технологічним рішенням попередньої підготовки видів сировини, що важко зброджуються, для соломи зернових вдається досягти виходу метану в обсязі 270 Нм3/кг оСР, що відповідає приблизно 70% виходу метану з аналогічного обсягу силосу кукурудзи.

Окрім того, перевагою використання соломи зернових в якості додаткового субстрату для біогазового виробництва є відсутність спеціальних вимог щодо виду та якості соломи. Пшениця, жито, кукурудза, соя чи овес тощо, принцип застосування соломи універсифіковано незалежно від типу зернових.
Сьогодні у Саксонії експлуатується біогазова станція, що переробляє 20 000 тон соломи зернових на рік, а результати перших років експлуатації свідчать про загальне зростання комерційної привабливості використання даної сировини в якості сировини для біогазового виробництва.

На сьогодні з метою збільшення потужності біогазового виробництва та з метою скорочення обсягів силосу кукурудзи, в якості додаткової сировини найбільш широко застосовуються:
– стебла кукурудзи,
– солома пшениці,
– солома сої,
– очерет,
– газонна трава,
– обрізки дерев.

Маєте потребу у додатковій сировині для отримання більш ефектичної біогазової станції?
Заготівля додаткового субстрату для біогазового виробництва є додатковою статею витрат?
Хотіли б мати більшу гнучкість та незалежність у виборі сировини для біогазового виробництва?
Хотіли б заощадити на утриманні власного підприємства та/чи домогосподарства за рахунок використання побічних продуктів виробництва та/чи домогосподарства?
Маєте вже діючу біогазову станцію, але задаєтесь питанням щодо ефективного та достатнього використання біодобрив?

Експерти компанії «АгроБіогаз» проконсультують вас на предмет цих та ряду інших питань, що дозволить ефективно використовувати органічні відходи виробництва та домогосподарства!