Біогазове виробництво замість компостування - AgroBiogas

Донедавна скошені трави, зелені відходи догляду за ландшафтними парками та обрізки придорожніх узбічь розглядались виключно в якості сировини для мульчування або компостування. На сьогодні ж наявні технічні й технологічні рішення, що уможливлюють виробництво біогазу з даних видів рослинної біомаси. Солома, водорості та навіть деревина – енергетична сировина для біогазового виробництва. А перевага їх застосування у порівнянні з кукурудзою, зерновими культурами тощо полягає у тому, що вони не є потенційними продуктами харчування і не конкурують з ними за ріллю.

Енергетичне використання трави та зелених відходів

Процес компостування, як і біогазове виробництво, здійснюється за рахунок ферментаційних процесів. Різниця між виробництвом біогазу та виробництвом компосту полягає в тому, що компост формується в умовах наявності повітря, тобто аеробним способом. Тим часом, як виробництво біогазу відбувається в умовах відсутності повітря, тобто в анаеробних умовах. Біогазове виробництво, окрім формування високоякісних добрив, супроводжується утворенням й накопиченням біогазу, чого не відбувається під час компостування органічної сировини.

Ще одним способом подальшого використання трав та зелених відходів є перетворення їх в енергію шляхом спалювання. Але, якщо після компостування та біогазового виробництва, трава, зелені відходи, солома, деревина, водорості тощо перетворюються в цінні добрива, то процес згорання нівелює даний аспект, оскільки побічний продукт спалювання не є цінним добривом.

Газонна трава та солома

В якості субстрату для біогазового виробництва підходить скошена газонна трава з громадських парків, лугів, узбічь, рештки ландшафтного та комунального догляду. Недоліком, однак, є те, що газонна трава – сезонна сировина. Уваги варте й питання логістики, оскільки транспортування зелених решток на значні відстані не завжди є економічно вигідними.

З метою забезпечення доступності й використання газонної трави в якості субстрату для біогазового виробництва впродовж року, її силосують. Використання свіжої газонної трави може незадовільно впливати на ферментаційні процеси, тому з метою оптимізації біогазового виробництва рекомендовано попередню підготовку субстрату.

Солома також підходить для зброджування у біогазових станціях. Використовують солому будь-яких культур, але найчастішого вжитку набула солома кукурудзи. Як і у випадку з газонною травою, використанню соломи у біогазовому виробництві повинна передувати попередня підготовка сировини, що дозволяє оптимізувати її ферментаційні властивості і, відповідно, вихід метану/біогазу з соломи.

Доцільність зброджування водоростей досліджується

Водорості, що вирощуються в якості ефективної добавки в харчовій та фармацевтичній промисловості, можуть використовуватись і у біогазовому виробництві. На сьогодні у різних дослідницьких проектах з водоростей вдається досягнути середнього виходу біогазу з високим вмістом метану — до 75 %.

Проте холодні зимові місяці у країнах із помірним кліматом та високі витрати на забезпечення водоростей поживними речовинами ускладнюють виробництво біогазу з водоростей.

Деревина як джерело видобутку газу

Для виробництва газу підходять деревні обрізки догляду за ландшафтом, стара й промислова деревина тощо. Ферментація деревини можлива, але на даному етапі розвитку технологій – лише в обмежених обсягах. Оптимальним методом енергетичного використання деревини є її хімічна обробка з наступною газифікацією за температури 850 °C з утворення синтетичного газу (SNG).

Компост як моносубстрат?

Компост, за винятком декількох виняткових випадків, не використовується у біогазовому виробництві в якості моносубстрату у зв’язку з наявними технологічними особливостями даного субстрату. Найбільш ефективними та простими в експлуатації визнано біогазові станції, що генерують біогаз із суміші субстратів рослинного та тваринного походження.