Активний розвиток біогазових технологій починався зі зброджування відходів тваринництва, зокрема птахівництва. Далі декілька прикладів створення закритих безвідходних циклів виробництва та досягнення енергетичної незалежності підприємствами, що стало можливим за рахунок впровадження біогазових станцій.
Історія початку потужних темпів розвитку біогазових технологій бере початок з 1973 року та штучно створеної тоді нафтової кризи. А ще за декілька років до того розпочались активні пошуки альтернативних джерел енергії, тоді зв’явилась одна із перших біогазових станцій, побудована фермером-аматором і основною сировиною для неї став, що цікаво, пташиний послід. Результат його «спроби» виявився вражаючим, адже він почав експлуатувати газовий котел на виробленому біогазі з курячого посліду. Це стало одним із показових на той період прикладів досягнення рівня повної енергонезалежності за рахунок органічних відходів, згенерованих на підприємстві: біогазове виробництво забезпечувало свої енергетичні потреби, а також потреби обігріву приміщень ферми.
Ще одним знаковим прикладом реалізації біогазових технологій та створення закритого безвідходного й енергонезалежного циклу виробництва є підприємство з виробництва яєчних макаронних виробів в Німеччині (Бургенланд).
Так, холдинг, що об’єднує птахофабрику, кормовиробництво та завод яєчних макаронних виробів із понад 50-тирічною історією, у 2010 році побудував біогазову станцію, сировинною базою для якої стали органічні відходи підприємств холдингу, а також відходи сусідніх фермерських господарств. Позитивний ефект реалізації даного проекту не змусив довго чекати, адже місцева концентрація постачальників сировини дозволяла уникнути витрат та впливу на навколишнє середовище за наявних доставках сировини на довгі відстані.
Рішення щодо біогазової станції було прийнято, зважаючи на ідею утилізації в основному пташиного посліду та супутніх відходів агропромислового комплексу із наступним використанням біогазу, що утворюється в результаті, для забезпечення енергетичних потреб, як електричних, так і теплових, для виробництва макаронних виробів.
В основу процесів біогазового виробництва закладено трьохступеневий процес анаеробного зброджування, тобто без доступу кисню. Перший метантенк слугує приймальним резервуаром для курячого посліду, трави, силосу кукурудзи, збіжжя та інших сільськогосподарських відходів. Тут субстрати перемішуються, насичуються бактеріальною мікрофлорою, а також відбувається часткове розщеплення целюлозних, геміцелюлозних сполук та лігніну.
Далі суміш субстратів відносно низької в’язкості перекачується до другого метантенку, де відбувається перша ступінь енергетичного розщеплення органічної речовини. Після чого частково зброджений субстрат перекачується до третього метантенку на наступні два тижні, із наступним вивантаженням збродженого субстрату до сховища. Біодобрива, що утворились в результаті анаеробного зброджування, із лужним показником кислотності на рівні 7,8, частково використовуются в якості рециркуляту для перемішування у першому метантенку, а залишок – готове до внесення під культури високоякісне біодобриво.
Гаряча вода та гаряче повітря із органічних відходів підприємства
Утворення біогазу відбувається у всіх метантенках. Він збирається трубопроводами і закачується у буферний газгольдер об’ємом близько 300 м³. Вироблений біогаз слугує паливом для двох 12- циліндрових двигунів внутрішнього згорання, до кожного з яких підключений генератор потужністю 360 кВт. Охолодження та відпрацьоване тепло двох комбінованих теплоелектростанцій нагріває воду у двох контурах до 95 та 130 °С. Гаряче повітря направляється на процеси основного виробництва. Гаряча вода застосовується для підтримання сталої температури процесу анаеробного зброджування відходів, виробничих цехів підприємства та курятників. Електроенергією підприємства холдингу так само забезпечує біогазова станція, а надлишки подаються в мережу. Таким чином реалізується закритий безвідходний цикл виробництва.
Згідно даних Науково-дослідного інституту відновлюваної енергетики, впровадження біогазової станції холдингом дозволяє економити близько 1100 тон CO2 в порівнянні з попередньою ситуацією. А на виробництві однієї пачки яєчних макаронів підприємство знижує викиди вуглекислого газу на понад 80 кг СО2. Впровадження технологій утилізації органічних відходів підприємства – це відповідальне поводження з органічними відходами, отримання енергетичного врожаю для забезпечення власного виробництва енергетичними джерелами та заміщення викопних джерел енергії відновлюваними, згідно потреб процесів, а також отримання високоякісних біодобрив, внесення яких забезпечує стале поліпшення стану грунтів та якості врожаїв.