Експерти одностайні в думці щодо безпосереднього впливу діяльності людства на виникнення та прогресування глобального потепління. З однієї сторони, ера індустріалізації викликала різке зростання концентрацій та обсягів викидів парникових газів, зокрема вуглекислого газу. З іншої сторони, парникові гази не є категорично шкідливими, оскільки поглинаючи енергію, сприяють збереженню сонячної енергії в атмосфері, відповідно уможливлюють життя на Землі.
То у чому ж проблема? Спалюючи викопне паливо, до прикладу вугілля, відбувається викидання надвеликих обсягів парникових газів у повітря. В результаті, все менше сонячної радіації повертається у космос, а температура навколишнього повітря на Землі тільки за останні 100 років виросла практично на один градус Цельсія. За експертними підрахунками, якщо негайно не впроваджувати зміни, то до 2100 року глобальні температури піднімуться на п’ять градусів.
А наслідки потепління добре відомі та руйнівні – танення льодовиків, зростання рівня океану, посилення штормів, затоплення наземних територій, екстремальні температури та засухи влітку тощо. І все це дуже швидко може стати реальністю, якщо не діяти вже зараз.
Цілі Паризької кліматичної угоди
Країни усього світу вже давно серйозно ставляться до небезпек глобального потепління. Тому у грудні 2015 року у Парижі відбулась історична зустріч понад 150 голів урядів. Було погоджено глобальний план дій щодо обмеження глобального потепління до рівня нижче двох градусів, або до 1,5 градусів від доіндустріального рівня з метою уповільнення темпів зміни клімату.
Оскільки парникові гази, що утворюються в результаті виробництва та використання енергії з викопних видів палива, впливають на зміни клімату, їх застосування повинно бути скорочене на користь розширення відновлюваних джерел енергії та сприяння розвитку гідроенергетики, сонячної та вітрової енергетики, геотермальної енергетики та енергії з біогазу.
Чому біогаз грає ключову роль у переході на енергопостачання з відновлюваних джерел?
Біогаз – CO2 нейтральний
Термін «CO2-нейтральне паливо» означає, що використання палива не впливає на вміст вуглекислого газу в атмосфері. Проте, це не означає, що «CO2-нейтральне» паливо не містить вуглекислого газу. До прикладу, органічна сировина, що використовується для виробництва біогазу, містить двоокис вуглецю. Проте весь CO2, що виділяється при спалюванні біогазу, раніше поглинався біомасою з атмосфери під час вегетаційних процесів. Тому біогазове виробництво відносять до «CO2-нейтрального» типу виробництва.
Біогазова станція – СО2-нейтральне виробництво, проте незначні емісії вуглекислого газу наявні під час здійснення необхідних для забезпечення біогазового виробництва процесів. Викиди парникових газів присутні під час будівництва станції та експлуатації обладнання та техніки, що забезпечують процеси зберігання та внесення біодобрив, а також збирання врожаю. Проте, в цілому, електроенергія з біогазових станцій значно безпечніша для клімату за електроенергію з викопних джерел.
Для порівняння: вугільні електростанції виробляють понад 1000 грамів CO2 – еквіваленту на кВт*год виробництва електроенергії, тоді як біогазові станції виробляють менше 250 грамів CO2 – еквіваленту на кВт*год. У випадку використання теплової енергії з біогазу, баланс матиме ще більш позитивний вигляд.
Біогаз зберігається
На відміну від інших відновлюваних джерел енергії, біогаз можна зберігати та використовувати за потреби. Така гнучкість є значною конкурентною перевагою біогазу, до прикладу, відносно залежної від погодних умов вітрової та сонячної енергетики. Накопичення та зберігання біогазу у газгольдерах та газових сховищах забезпечує гнучкість його виробництва та подальшого використання. А це, у свою чергу, дозволяє компенсувати коливання у виробництві сонячної та вітрової енергії, що є надзвичайно значущим аспектом на шляху переходу на альтернативні та відновлювані джерела енергії.
Обсяги біогазового виробництва практично необмежені та постійно досяжні
Вихідна сировина для біогазового виробництва нескінченна, на відміну від викопних видів палива. На місцях ведення сільського господарства завжди утворюються та накопичуються органічні відходи рослинного та тваринного походження. У довготривалій перспективі значну роль відіграє вирощування та заготівля енергетичних культур, як кукурудза, ріпак, багаторічний сильфій тощо.
Звичайно, не маючи відповідного розуміння ситуації, може виникнути привід для суперечливої дискусії на кшталт «біогаз або тарілка»: чи наявна нестача продовольства за використання продуктів рослинництва у непродовольчому секторі? Хіба вирощування енергетичних культур не є етично проблематичним питанням?
Найвірогідніше, що ні, навіть спираючись на досвід Німеччини, країни із найбільшою кількістю біогазових станцій у світі, де на сьогодні 1,4 з 17 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь використовуються для вирощування енергетичних культур для біогазового виробництва. Це 8,2 %. Натомість експерти вважають, що навіть 2 мільйони гектарів землі можуть бути використані для вирощування сировинної бази для біогазового виробництва, не наражаючи на ризик виробництво продуктів харчування.
Біогаз забезпечує значними обсягами теплової енергії
Значна частина теплопостачання в Україні все ще покрита викопним паливом і викиди вуглекислого газу та ринку опалення, відповідно, високі. З метою скорочення викидів парникових газів необхідно виробляти теплову енергію з відновлюваних джерел енергії, оскільки тільки вони здатні покрити потреби у теплопостачанні практично нейтральним для клімату способом.
І тут біогаз має значні переваги, оскільки теплова енергія від когенераційного модуля може ефективно подаватись у місцеву мережу центрального постачання за доступною вартістю.
Нейтралізація CO2, можливість зберігання, необмежена доступність та відновлюване теплопостачання – це далеко не все, що може дати біогазове виробництво. Про подальші переваги та внесок біогазового виробництва у захист клімату у наступному пості нашого блогу.