Біогазові технології, як і будь-які інші, перебувають у процесі постійного розвитку та вдосконалення. Протягом періоду існування було вже декілька поколінь біогазових технологій, а власне принципове рішення давно вийшло за межі утилізації органічних відходів та енергогенерації.
На сьогодні більшість експертів сектору відновлюваної та альтернативної енергетики вважають, що режим базового навантаження, в якому сьогодні експлуатуються більшість біогазових станцій, не задовольнятиме потребам майбутнього. Перспектива ж полягає у переході до експлуатації станцій відповідно до наявного попиту на енергетичний ресурс.
Ринок потребує систем гнучкої генерації енергоресурсів, і сектор біогазових технологій, як такий, що здатний до подібної трансформації, сьогодні перебуває на перехідному етапі у більшості європейських країн, що активно експлуатують біогазові станції.
Що стейкхолдери та оператори біогазових станцій повинні знати вже сьогодні?
Поступове скорочення використання ядерної енергії у світі відбувається доволі швидкими темпами. На сьогодні достроковий вихід з вугільної енергетики актуальний як ніколи. Так, у ЄС, до 2030 року доля відновлюваних джерел енергії у споживанні електричної енергії повинна складати 65%, тоді коли у 2017 році досягнуто всього 37%.
Сонце та вітер будуть основними постачальниками зеленої електричної енергії, проте у них є недоліки – вони не завжди доступні і відсутні прості шляхи їх збереження. Таким чином, біогаз, що є універсальним джерелом енергії та може зіграти ключову роль у досягненні кліматичних цілей у майбутньому:
за допомогою біогазу можна одночасно виробляти електричну та теплову енергію, заміщувати природний газ, його можна зберігати і накопичувати.
Якщо ви бажаєте скористатись можливостями майбутнього та зробити свою біогазову станцію такою, що відповідає сучасним енергетичним потребам, вам необхідно зробити її експлуатацію більш гнучкою.
У чому ж полягає ця гнучкість?
Гнучка енергогенерація – як це?
Нове покоління біогазових технологій, що швидкими темпами розвивається у Європі, направлене на збільшення гнучкості систем біогазового виробництва. Новітня концепція полягає у тому, що на зміну усталеному підходу безперервної генерації електроенергії з біогазу, біогазові станції повинні виробляти електричну енергію тоді, коли сонце та вітер не генерують енергію.
Тобто, біогаз продовжує вироблятись у безперервному режимі, але до когенераційних модулів він подаватиметься у періоди підвищеного попиту на енергоресурс. Подібне переосмислення можливе виключно у випадку забезпечення відповідної гнучкості системи.
Для України біогазові технології з відповідним рівнем гнучкості системи енергогенерації – абсолютно нова та ще не випробувана задача, тоді як у Німеччині вже діє федеральна премія за гнучкість біогазових станцій і за останні декілька років кількість об’єктів, що переобладнали станції та подались на преміювання зросла, і на сьогодні близько 4000 з приблизно 9000 біогазових станцій претендують на премію за гнучке управління експлуатацією об’єкту.
Зміщення акценту на виробництво електричної енергії з біогазу відповідно до потреб енергосистеми, потребує вирішення ряду технічних та експлуатаційних питань оператором біогазової станції, проте приклад Німеччини свідчить про їх нівелювання за рахунок наявної фінансової підтримки у вигляді преміювання за гнучкість системи енергогенерації.
Постійна подача електричної енергії в мережу дає середнє значення генерації за проміжок часу, що, безумовно, менше за подачу електроенергії у години пікового навантаження. У даному контексті, відповідно високий ступінь гнучкості системи енергогенерації біогазовою станцією значним чином збільшує потенційний прибуток виробництва.