Такі альтернативні джерела енергії, як енергія сонця та енергія вітру, попри своє безумовно високе значення в енергозабезпеченні, мають два суттєвих недоліки: теоретично вони необмежені, але практичне застосування виявляє, що це не зовсім так. Сонце не завжди світить, а вітер не завжди дме. До того ж, можливість зберігання накопиченої енергії у значних обсягах можлива виключно за рахунок перетворення енергії сонця та енергії вітру в інші види енергії.
У свою чергу, такий вид відновлюваної енергії, як біогаз, генерується, зберігається та перетворюється в інші види енергії, незважаючи чи світить сонце та чи дме вітер. До того ж, біогаз – єдине джерело відновлюваної енергії, що дозволяє одночасно отримувати три продукти – електричну енергію, теплову енергію та збалансовані органічні добрива.
Біогазове виробництво стабільно генерує енергію, а тому не потребує маневрових потужностей для балансування, як того вимагає сонячна та вітрова енергетика. Окрім того, біогазове виробництво має високий потенціал для заміщення природного газу.
Стабільність – один із найбільш затребуваних термінів сьогодення і процес утилізації органічних відходів із супутнім стабільним виробництвом біогазу відповідає вимозі часу. Біогаз виробляється з будь-яких відходів та решток органічного походження, зокрема зі спеціально вирощених енергетичних культур, як кукурудза, сильфій, амарант; з таких відходів тваринництва, як гній, гноївка, послід; опалого листя та зкошених трав, у тому числі й газонних. Тобто, для роботи біогазової станції потрібні виключно стабільно відновлювані ресурси.
Всі країни світу, що сьогодні експлуатують біогазові станції подолали міф «продовольчої дилеми», що полягає у переконанні, що біогазове виробництво потребує значних земельних площ сільськогосподарського призначення, які, у свою чергу, можуть бути використані для вирощування продуктів харчування. Насправді ж, левова частка сировини для біогазового виробництва йде з діючих виробничих тваринницьких та рослинницьких підприємств, і тільки незначна частина, зокрема у випадку використання силосу кукурудзи, потребує додаткових площ для вирощування енергетичних культур. До прикладу, у Німеччині, що посідає перше місце за кількістю біогазових станцій у світі, під вирощування енергетичних культур відведено приблизно 8% земель із наявних 17 млн га сільськогосподарського призначення. При цьому, без загрози для вирощування продуктів харчування може бути використано ще 4% земельних угідь сільськогосподарського призначення.
Таким чином, біогазове виробництво робить значний внесок у закріплення ідеї стабільності енергопостачання та енергозабезпечення не тільки у мисленні, а й шляхом прямого впровадження у життя.