Відновлювані культури набувають все більшого поширення в якості субстрату для біогазового виробництва в Україні, і, можливо, в нашому законодавстві, за прикладом європейських держав, з’явиться поправка щодо впровадження компенсації за використання енергетичних культур у біогазовому виробництві, як вкрай логічний стимулюючий крок підтримки розвитку галузі.
Високий вихід біогазу з енергетичних культур
Використання відновлюваної сировини рослинного походження, як кукурудза/кукурудзяний силос, трава/трав’яний силос, зерно, цукровий буряк – це окрема і доволі вагома стаття витрат біогазової станції, адже у більшості випадків її закуповують.
Рослинна сировина містить значний енергетичний потенціал і введення до технологічної карти навіть умовно незначного обсягу даного типу сировини значно підвищує загальний вихід біогазу, а, відповідно, й обсяги згенерованих потужностей відновлюваної енергетики.
До внесення поправок до європейського законодавства відновлюваної енергетики у 2004 році, біогазові станції експлуатувались переважно на відходах тваринництва та з мінімальними обсягами рослинної сировини.
Впровадження компенсації за використання енергетичних культур у біогазовому виробництві, стало привабливим стимулом для операторів нових та наявних біогазових установок.
Силос кукурудзи
Кукурудза у силосованому вигляді – рослинна сировина, що найчастіше використовується для біогазового виробництва. Не в останню чергу завдяки високій енергомісткості з одиниці посівної площі кукурудзяний силос вважається ідеальною енергетичною культурою для біогазового заводу.
Кукурудза росте практично скрізь та відносно невибаглива у вирощуванні. З метою заготівлі силосу, вся рослина подрібнюється, закладається у підготовлені силососховища, ущільнюється спецтехнікою, консервується й силосується та зберігається до використання.
Звичайно, врожай кукурудзи значним чином залежить від ґрунту, якщо це пісок, то й врожай може складати до 35 т свіжої маси з гектару, тоді, як оптимальним вважається врожай до 65 т свіжої маси з гектару.
Трав’яний силос
Використання силосу трав в якості субстрату для біогазового виробництва має ряд особливостей, що пояснюється його хімічним складом. Найкращих результатів досягають, здійснюючи багатокомпонентне зброджування трав’яного силосу у сукупності з силосом кукурудзи та відходами тваринництва.
Монозброджування можливе, проте не рекомендоване з огляду на доволі високі капіталовкладення у блок попередньої підготовки силосу трави до зброджування у біогазовій станції.
Кормові та цукрові буряки
Завдяки швидкому збільшенню маси кормові та цукрові буряки – відмінна енергетична культура для виробництва біогазу. Проте цукрові буряки менш гнучкі з огляду на кліматичні умови вирощування та вихідний стан ґрунту.
Середня врожайність цукрових буряків – 40-60 т свіжої маси (СМ) з гектару, кормових – 60 – 85 т СМ/га. Використання даної культури в якості сировини для біогазового виробництва потребує попередньої підготовки у зв’язку з наявним фактором налипання ґрунту на коренеплоди, що може негативно вплинути на загальний перебіг процесу зброджування.
Додатковим фактором впливу на ефективність зброджування буряків є спосіб їх зберігання. На сьогодні пошуки найоптимальнішого підходу до зберігання даної енергетичної культури тривають.
Біогаз із зернових культур
Використання зернових культур в якості енергетичної сировини для біогазового виробництва простіше у порівнянні з зброджуванням буряків та трав/силосу трав. Застосовують або числі зерна злакових культур, або цілі рослини злаків у вигляді силосу. Зерно – високоякісне енергетичне джерело, що містить найбільший потенціалом метаногенезу.
Ефективним для біогазового виробництва є й використання цілої рослини зернових, за умови заготівлі у період мінімальної вологості та найвищого показнику вмісту сухої речовини.
Резюме
Варто відзначити, що за виключенням кормових та цукрових буряків, використання всіх інших енергетичних культур добре механізовано, за рахунок чого вони здатні забезпечувати високу теплотворну здатність біогазу. При цьому, найбільш трудомісткою задачею є підготовка трав/силосу трав.
А в загальному, представлені відновлювані енергетичні культури – це надійна сировина для економічно-привабливого та екологічно-чистого виробництва біогазу.